>
| емісі́йний1 – прикметник | ||||
| (від: емісія – випуск цінних паперів) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | емісі́йний | емісі́йна | емісі́йне | емісі́йні |
| родовий | емісі́йного | емісі́йної | емісі́йного | емісі́йних |
| давальний | емісі́йному | емісі́йній | емісі́йному | емісі́йним |
| знахідний | емісі́йний | емісі́йну | емісі́йне | емісі́йні |
| орудний | емісі́йним | емісі́йною | емісі́йним | емісі́йними |
| місцевий | на/в емісі́йному, емісі́йнім | на/в емісі́йній | на/в емісі́йному, емісі́йнім | на/в емісі́йних |