>
| енігмати́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | енігмати́чний | енігмати́чна | енігмати́чне | енігмати́чні |
| родовий | енігмати́чного | енігмати́чної | енігмати́чного | енігмати́чних |
| давальний | енігмати́чному | енігмати́чній | енігмати́чному | енігмати́чним |
| знахідний | енігмати́чний, енігмати́чного | енігмати́чну | енігмати́чне | енігмати́чні, енігмати́чних |
| орудний | енігмати́чним | енігмати́чною | енігмати́чним | енігмати́чними |
| місцевий | на/в енігмати́чному, енігмати́чнім | на/в енігмати́чній | на/в енігмати́чному, енігмати́чнім | на/в енігмати́чних |