>
| епігра́мотний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епігра́мотний | епігра́мотна | епігра́мотне | епігра́мотні |
| родовий | епігра́мотного | епігра́мотної | епігра́мотного | епігра́мотних |
| давальний | епігра́мотному | епігра́мотній | епігра́мотному | епігра́мотним |
| знахідний | епігра́мотний, епігра́мотного | епігра́мотну | епігра́мотне | епігра́мотні, епігра́мотних |
| орудний | епігра́мотним | епігра́мотною | епігра́мотним | епігра́мотними |
| місцевий | на/в епігра́мотному, епігра́мотнім | на/в епігра́мотній | на/в епігра́мотному, епігра́мотнім | на/в епігра́мотних |