>
| епітаксіа́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епітаксіа́льний | епітаксіа́льна | епітаксіа́льне | епітаксіа́льні |
| родовий | епітаксіа́льного | епітаксіа́льної | епітаксіа́льного | епітаксіа́льних |
| давальний | епітаксіа́льному | епітаксіа́льній | епітаксіа́льному | епітаксіа́льним |
| знахідний | епітаксіа́льний | епітаксіа́льну | епітаксіа́льне | епітаксіа́льні |
| орудний | епітаксіа́льним | епітаксіа́льною | епітаксіа́льним | епітаксіа́льними |
| місцевий | на/в епітаксіа́льному, епітаксіа́льнім | на/в епітаксіа́льній | на/в епітаксіа́льному, епітаксіа́льнім | на/в епітаксіа́льних |