>
| е́рбієвий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | е́рбієвий | е́рбієва | е́рбієве | е́рбієві |
| родовий | е́рбієвого | е́рбієвої | е́рбієвого | е́рбієвих |
| давальний | е́рбієвому | е́рбієвій | е́рбієвому | е́рбієвим |
| знахідний | е́рбієвий | е́рбієву | е́рбієве | е́рбієві |
| орудний | е́рбієвим | е́рбієвою | е́рбієвим | е́рбієвими |
| місцевий | на/в е́рбієвому, е́рбієвім | на/в е́рбієвій | на/в е́рбієвому, е́рбієвім | на/в е́рбієвих |