>
| етногенети́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етногенети́чний | етногенети́чна | етногенети́чне | етногенети́чні |
| родовий | етногенети́чного | етногенети́чної | етногенети́чного | етногенети́чних |
| давальний | етногенети́чному | етногенети́чній | етногенети́чному | етногенети́чним |
| знахідний | етногенети́чний, етногенети́чного | етногенети́чну | етногенети́чне | етногенети́чні, етногенети́чних |
| орудний | етногенети́чним | етногенети́чною | етногенети́чним | етногенети́чними |
| місцевий | на/в етногенети́чному, етногенети́чнім | на/в етногенети́чній | на/в етногенети́чному, етногенети́чнім | на/в етногенети́чних |