| жалю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жалю́чий | жалю́ча | жалю́че | жалю́чі |
| родовий | жалю́чого | жалю́чої | жалю́чого | жалю́чих |
| давальний | жалю́чому | жалю́чій | жалю́чому | жалю́чим |
| знахідний | жалю́чий | жалю́чу | жалю́че | жалю́чі |
| орудний | жалю́чим | жалю́чою | жалю́чим | жалю́чими |
| місцевий | на/у жалю́чому, жалю́чім | на/у жалю́чій | на/у жалю́чому, жалю́чім | на/у жалю́чих |