| | |
| жбурля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жбурля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жбурля́ймо |
| 2 особа | жбурля́й | жбурля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбурля́тиму | жбурля́тимемо, жбурля́тимем |
| 2 особа | жбурля́тимеш | жбурля́тимете |
| 3 особа | жбурля́тиме | жбурля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбурля́ю | жбурля́ємо, жбурля́єм |
| 2 особа | жбурля́єш | жбурля́єте |
| 3 особа | жбурля́є | жбурля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жбурля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жбурля́в | жбурля́ли |
| жін. р. | жбурля́ла |
| сер. р. | жбурля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жбурля́вши |
