| жебо́нливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жебо́нливий | жебо́нлива | жебо́нливе | жебо́нливі |
| родовий | жебо́нливого | жебо́нливої | жебо́нливого | жебо́нливих |
| давальний | жебо́нливому | жебо́нливій | жебо́нливому | жебо́нливим |
| знахідний | жебо́нливий, жебо́нливого | жебо́нливу | жебо́нливе | жебо́нливі, жебо́нливих |
| орудний | жебо́нливим | жебо́нливою | жебо́нливим | жебо́нливими |
| місцевий | на/у жебо́нливому, жебо́нливім | на/у жебо́нливій | на/у жебо́нливому, жебо́нливім | на/у жебо́нливих |