| заболоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | заболоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заболоті́мо, заболоті́м | |
| 2 особа | заболоти́ | заболоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заболочу́ | заболо́тимо, заболо́тим |
| 2 особа | заболо́тиш | заболо́тите |
| 3 особа | заболо́тить | заболо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заболоти́в | заболоти́ли |
| жін.р. | заболоти́ла | |
| сер.р. | заболоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заболо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| заболо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| заболоти́вши | ||