| | |
| заболо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заболо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заболо́чуймо |
| 2 особа | заболо́чуй | заболо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заболо́чуватиму | заболо́чуватимемо, заболо́чуватимем |
| 2 особа | заболо́чуватимеш | заболо́чуватимете |
| 3 особа | заболо́чуватиме | заболо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заболо́чую | заболо́чуємо, заболо́чуєм |
| 2 особа | заболо́чуєш | заболо́чуєте |
| 3 особа | заболо́чує | заболо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заболо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заболо́чував | заболо́чували |
| жін. р. | заболо́чувала |
| сер. р. | заболо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заболо́чувавши |
