| забракува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (визнати непридатним) | ||
| Інфінітив | забракува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забраку́ймо | |
| 2 особа | забраку́й | забраку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забраку́ю | забраку́ємо, забраку́єм |
| 2 особа | забраку́єш | забраку́єте |
| 3 особа | забраку́є | забраку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забракува́в | забракува́ли |
| жін.р. | забракува́ла | |
| сер.р. | забракува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забрако́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забрако́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| забракува́вши | ||