| забрукува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забрукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забруку́ймо | |
| 2 особа | забруку́й | забруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забруку́ю | забруку́ємо, забруку́єм |
| 2 особа | забруку́єш | забруку́єте |
| 3 особа | забруку́є | забруку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забрукува́в | забрукува́ли |
| жін.р. | забрукува́ла | |
| сер.р. | забрукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забруко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забруко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| забрукува́вши | ||