| забрязкота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забрязкота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забрязкочі́мо, забрязкочі́м | |
| 2 особа | забрязкочи́ | забрязкочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забрязкочу́ | забрязко́чемо, забрязко́чем |
| 2 особа | забрязко́чеш | забрязко́чете |
| 3 особа | забрязко́че | забрязко́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забрязкота́в | забрязкота́ли |
| жін.р. | забрязкота́ла | |
| сер.р. | забрязкота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забрязкота́вши | ||