| забуча́вілий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | забуча́вілий | забуча́віла | забуча́віле | забуча́вілі |
| родовий | забуча́вілого | забуча́вілої | забуча́вілого | забуча́вілих |
| давальний | забуча́вілому | забуча́вілій | забуча́вілому | забуча́вілим |
| знахідний | забуча́вілий | забуча́вілу | забуча́віле | забуча́вілі |
| орудний | забуча́вілим | забуча́вілою | забуча́вілим | забуча́вілими |
| місцевий | на/у забуча́вілому, забуча́вілім | на/у забуча́вілій | на/у забуча́вілому, забуча́вілім | на/у забуча́вілих |
| [розм.] | ||||