| | | | |
| завальцьо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | завальцьо́вуваний | завальцьо́вувана | завальцьо́вуване | завальцьо́вувані |
| родовий | завальцьо́вуваного | завальцьо́вуваної | завальцьо́вуваного | завальцьо́вуваних |
| давальний | завальцьо́вуваному | завальцьо́вуваній | завальцьо́вуваному | завальцьо́вуваним |
| знахідний | завальцьо́вуваний, завальцьо́вуваного | завальцьо́вувану | завальцьо́вуване | завальцьо́вувані, завальцьо́вуваних |
| орудний | завальцьо́вуваним | завальцьо́вуваною | завальцьо́вуваним | завальцьо́вуваними |
| місцевий | на/у завальцьо́вуваному, завальцьо́вуванім | на/у завальцьо́вуваній | на/у завальцьо́вуваному, завальцьо́вуванім | на/у завальцьо́вуваних |
