| | |
| завальцьо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завальцьо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завальцьо́вуймо |
| 2 особа | завальцьо́вуй | завальцьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завальцьо́вуватиму | завальцьо́вуватимемо, завальцьо́вуватимем |
| 2 особа | завальцьо́вуватимеш | завальцьо́вуватимете |
| 3 особа | завальцьо́вуватиме | завальцьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завальцьо́вую | завальцьо́вуємо, завальцьо́вуєм |
| 2 особа | завальцьо́вуєш | завальцьо́вуєте |
| 3 особа | завальцьо́вує | завальцьо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| завальцьо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | завальцьо́вував | завальцьо́вували |
| жін. р. | завальцьо́вувала |
| сер. р. | завальцьо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| завальцьо́вуваний |
| Безособова форма |
| завальцьо́вувано |
| Дієприслівник |
| завальцьо́вувавши |
