| завальцюва́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | завальцюва́льник | завальцюва́льники |
| родовий | завальцюва́льника | завальцюва́льників |
| давальний | завальцюва́льникові, завальцюва́льнику | завальцюва́льникам |
| знахідний | завальцюва́льника | завальцюва́льників |
| орудний | завальцюва́льником | завальцюва́льниками |
| місцевий | на/у завальцюва́льникові, завальцюва́льнику | на/у завальцюва́льниках |
| кличний | завальцюва́льнику | завальцюва́льники |