| завальцюва́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | завальцюва́ння | |
| родовий | завальцюва́ння | |
| давальний | завальцюва́нню | |
| знахідний | завальцюва́ння | |
| орудний | завальцюва́нням | |
| місцевий | на/у завальцюва́нні, завальцюва́нню | |
| кличний | завальцюва́ння* |