| завчи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завчи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завчі́мо, завчі́м | |
| 2 особа | завчи́ | завчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завчу́ | завчимо́, завчи́м |
| 2 особа | завчи́ш | завчите́ |
| 3 особа | завчи́ть | завча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завчи́в | завчи́ли |
| жін.р. | завчи́ла | |
| сер.р. | завчи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| за́вчений | ||
| Безособова форма | ||
| за́вчено | ||
| Дієприслівник | ||
| завчи́вши | ||