| | |
| зав’яза́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зав’яза́тися, зав’яза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зав’яжі́мося, зав’яжі́мось, зав’яжі́мся |
| 2 особа | зав’яжи́ся, зав’яжи́сь | зав’яжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’яжу́ся, зав’яжу́сь | зав’я́жемося, зав’я́жемось, зав’я́жемся |
| 2 особа | зав’я́жешся | зав’я́жетеся, зав’я́жетесь |
| 3 особа | зав’я́жеться | зав’я́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зав’яза́вся, зав’яза́всь | зав’яза́лися, зав’яза́лись |
| жін.р. | зав’яза́лася, зав’яза́лась |
| сер.р. | зав’яза́лося, зав’яза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зав’яза́вшись |
