| | |
| зав’я́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зав’я́люватися, зав’я́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | зав’я́люватиметься | зав’я́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | зав’я́люється | зав’я́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́люючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зав’я́лювався, зав’я́лювавсь | зав’я́лювалися, зав’я́лювались |
| жін. р. | зав’я́лювалася, зав’я́лювалась |
| сер. р. | зав’я́лювалося, зав’я́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́лювавшись |
