| зав’я́нути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зав’я́нути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зав’я́ньмо | |
| 2 особа | зав’я́нь | зав’я́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зав’я́ну | зав’я́немо, зав’я́нем |
| 2 особа | зав’я́неш | зав’я́нете |
| 3 особа | зав’я́не | зав’я́нуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зав’я́в, зав’я́нув | зав’я́ли, зав’я́нули |
| жін.р. | зав’я́ла, зав’я́нула | |
| сер.р. | зав’я́ло, зав’я́нуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| зав’я́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зав’я́вши, зав’я́нувши | ||