| | | | |
| завірю́шливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | завірю́шливий | завірю́шлива | завірю́шливе | завірю́шливі |
| родовий | завірю́шливого | завірю́шливої | завірю́шливого | завірю́шливих |
| давальний | завірю́шливому | завірю́шливій | завірю́шливому | завірю́шливим |
| знахідний | завірю́шливий, завірю́шливого | завірю́шливу | завірю́шливе | завірю́шливі, завірю́шливих |
| орудний | завірю́шливим | завірю́шливою | завірю́шливим | завірю́шливими |
| місцевий | на/у завірю́шливому, завірю́шливім | на/у завірю́шливій | на/у завірю́шливому, завірю́шливім | на/у завірю́шливих |
