| загорюва́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (почати горювати) | ||
| Інфінітив | загорюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загорю́ймо | |
| 2 особа | загорю́й | загорю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загорю́ю | загорю́ємо, загорю́єм |
| 2 особа | загорю́єш | загорю́єте |
| 3 особа | загорю́є | загорю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загорюва́в | загорюва́ли |
| жін.р. | загорюва́ла | |
| сер.р. | загорюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загорюва́вши | ||