| загурча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | загурча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загурчі́мо, загурчі́м | |
| 2 особа | загурчи́ | загурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загурчу́ | загурчимо́, загурчи́м |
| 2 особа | загурчи́ш | загурчите́ |
| 3 особа | загурчи́ть | загурча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загурча́в | загурча́ли |
| жін.р. | загурча́ла | |
| сер.р. | загурча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загурча́вши | ||