| | |
| заду́ти1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (загасити вогонь, світло, дуючи на них; затрубити – розм.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заду́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заду́ймо, задмі́мо, задмі́м |
| 2 особа | заду́й, задми́ | заду́йте, задмі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́ю, задму́ | заду́ємо, заду́єм, задмемо́, задме́м |
| 2 особа | заду́єш, задме́ш | заду́єте, задмете́ |
| 3 особа | заду́є, задме́ | заду́ють, задму́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заду́в | заду́ли |
| жін.р. | заду́ла |
| сер.р. | заду́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заду́тий |
| Безособова форма |
| заду́то |
| Дієприслівник |
| заду́вши |
