за́йнятий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | за́йнятий | за́йнята | за́йняте | за́йняті |
родовий | за́йнятого | за́йнятої | за́йнятого | за́йнятих |
давальний | за́йнятому | за́йнятій | за́йнятому | за́йнятим |
знахідний | за́йнятий, за́йнятого | за́йняту | за́йняте | за́йняті, за́йнятих |
орудний | за́йнятим | за́йнятою | за́йнятим | за́йнятими |
місцевий | на/у за́йнятому, за́йнятім | на/у за́йнятій | на/у за́йнятому, за́йнятім | на/у за́йнятих |