| | | | |
| закандзю́блений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | закандзю́блений | закандзю́блена | закандзю́блене | закандзю́блені |
| родовий | закандзю́бленого | закандзю́бленої | закандзю́бленого | закандзю́блених |
| давальний | закандзю́бленому | закандзю́бленій | закандзю́бленому | закандзю́бленим |
| знахідний | закандзю́блений | закандзю́блену | закандзю́блене | закандзю́блені |
| орудний | закандзю́бленим | закандзю́бленою | закандзю́бленим | закандзю́бленими |
| місцевий | на/у закандзю́бленому, закандзю́бленім | на/у закандзю́бленій | на/у закандзю́бленому, закандзю́бленім | на/у закандзю́блених |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
