| зако́лотий1 – дієприкметник | ||||
| (убитий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зако́лотий | зако́лота | зако́лоте | зако́лоті |
| родовий | зако́лотого | зако́лотої | зако́лотого | зако́лотих |
| давальний | зако́лотому | зако́лотій | зако́лотому | зако́лотим |
| знахідний | зако́лотий, зако́лотого | зако́лоту | зако́лоте | зако́лоті, зако́лотих |
| орудний | зако́лотим | зако́лотою | зако́лотим | зако́лотими |
| місцевий | на/у зако́лотому, зако́лотім | на/у зако́лотій | на/у зако́лотому, зако́лотім | на/у зако́лотих |