| | | | |
| законодора́дчий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | законодора́дчий | законодора́дча | законодора́дче | законодора́дчі |
| родовий | законодора́дчого | законодора́дчої | законодора́дчого | законодора́дчих |
| давальний | законодора́дчому | законодора́дчій | законодора́дчому | законодора́дчим |
| знахідний | законодора́дчий | законодора́дчу | законодора́дче | законодора́дчі |
| орудний | законодора́дчим | законодора́дчою | законодора́дчим | законодора́дчими |
| місцевий | на/у законодора́дчому, законодора́дчім | на/у законодора́дчій | на/у законодора́дчому, законодора́дчім | на/у законодора́дчих |
