| законостосува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | законостосува́ння | |
| родовий | законостосува́ння | |
| давальний | законостосува́нню | |
| знахідний | законостосува́ння | |
| орудний | законостосува́нням | |
| місцевий | на/у законостосува́нні, законостосува́нню | |
| кличний | законостосува́ння* |