| зако́нтрити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зако́нтрити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́нтрімо, зако́нтрім | |
| 2 особа | зако́нтри | зако́нтріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́нтрю | зако́нтримо, зако́нтрим |
| 2 особа | зако́нтриш | зако́нтрите |
| 3 особа | зако́нтрить | зако́нтрять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зако́нтрив | зако́нтрили |
| жін.р. | зако́нтрила | |
| сер.р. | зако́нтрило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́нтривши | ||