| законфліктува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | законфліктува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | законфлікту́ймо | |
| 2 особа | законфлікту́й | законфлікту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | законфлікту́ю | законфлікту́ємо, законфлікту́єм |
| 2 особа | законфлікту́єш | законфлікту́єте |
| 3 особа | законфлікту́є | законфлікту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | законфліктува́в | законфліктува́ли |
| жін.р. | законфліктува́ла | |
| сер.р. | законфліктува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| законфліктува́вши | ||