| закі́пчений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | закі́пчений | закі́пчена | закі́пчене | закі́пчені |
| родовий | закі́пченого | закі́пченої | закі́пченого | закі́пчених |
| давальний | закі́пченому | закі́пченій | закі́пченому | закі́пченим |
| знахідний | закі́пчений, закі́пченого | закі́пчену | закі́пчене | закі́пчені, закі́пчених |
| орудний | закі́пченим | закі́пченою | закі́пченим | закі́пченими |
| місцевий | на/у закі́пченому, закі́пченім | на/у закі́пченій | на/у закі́пченому, закі́пченім | на/у закі́пчених |