| | |
| зала́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зала́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зала́туймо |
| 2 особа | зала́туй | зала́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зала́туватиму | зала́туватимемо, зала́туватимем |
| 2 особа | зала́туватимеш | зала́туватимете |
| 3 особа | зала́туватиме | зала́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зала́тую | зала́туємо, зала́туєм |
| 2 особа | зала́туєш | зала́туєте |
| 3 особа | зала́тує | зала́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зала́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зала́тував | зала́тували |
| жін. р. | зала́тувала |
| сер. р. | зала́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зала́туваний |
| Безособова форма |
| зала́тувано |
| Дієприслівник |
| зала́тувавши |
