| залюби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | залюби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залюбі́мо, залюбі́м | |
| 2 особа | залюби́ | залюбі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залюблю́ | залю́бимо, залю́бим |
| 2 особа | залю́биш | залю́бите |
| 3 особа | залю́бить | залю́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | залюби́в | залюби́ли |
| жін.р. | залюби́ла | |
| сер.р. | залюби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| залю́блений | ||
| Безособова форма | ||
| залю́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| залюби́вши | ||