| залю́ляти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | залю́ляти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | залю́ляймо | |
| 2 особа | залю́ляй | залю́ляйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | залю́ляю | залю́ляємо, залю́ляєм |
| 2 особа | залю́ляєш | залю́ляєте |
| 3 особа | залю́ляє | залю́ляють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | залю́ляв | залю́ляли |
| жін.р. | залю́ляла | |
| сер.р. | залю́ляло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| залю́лявши | ||