| | |
| зано́ситися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (підніматися високо вгору; хизуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зано́ситися, зано́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зано́сьмося, зано́сьмось |
| 2 особа | зано́сься | зано́сьтеся, зано́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зано́ситимуся, зано́ситимусь | зано́ситимемося, зано́ситимемось, зано́ситимемся |
| 2 особа | зано́ситимешся | зано́ситиметеся, зано́ситиметесь |
| 3 особа | зано́ситиметься | зано́ситимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зано́шуся, зано́шусь | зано́симося, зано́симось, зано́симся |
| 2 особа | зано́сишся | зано́ситеся, зано́ситесь |
| 3 особа | зано́ситься | зано́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зано́сячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зано́сився, зано́сивсь | зано́силися, зано́сились |
| жін. р. | зано́силася, зано́силась |
| сер. р. | зано́силося, зано́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зано́сившись |
