| запарале́лення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | запарале́лення | запарале́лення |
| родовий | запарале́лення | запарале́лень |
| давальний | запарале́ленню | запарале́ленням |
| знахідний | запарале́лення | запарале́лення |
| орудний | запарале́ленням | запарале́леннями |
| місцевий | на/у запарале́ленні, запарале́ленню | на/у запарале́леннях |
| кличний | запарале́лення* | запарале́лення* |