| запри́дух – іменник чоловічого роду | ||
| (дуже міцна горілка) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | запри́дух | запри́духи |
| родовий | запри́духу | запри́духів |
| давальний | запри́духу, запри́духові | запри́духам |
| знахідний | запри́дух | запри́духи |
| орудний | запри́духом | запри́духами |
| місцевий | на/у запри́духу | на/у запри́духах |
| кличний | запри́духу* | запри́духи* |
| [розм.] |