| запроха́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (запросити) | ||
| Інфінітив | запроха́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | запроха́ймо | |
| 2 особа | запроха́й | запроха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запроха́ю | запроха́ємо, запроха́єм |
| 2 особа | запроха́єш | запроха́єте |
| 3 особа | запроха́є | запроха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | запроха́в | запроха́ли |
| жін.р. | запроха́ла | |
| сер.р. | запроха́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| запро́ханий | ||
| Безособова форма | ||
| запро́хано | ||
| Дієприслівник | ||
| запроха́вши | ||