| | |
| запроха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | запроха́тися, запроха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | запроха́ймося, запроха́ймось |
| 2 особа | запроха́йся, запроха́йсь | запроха́йтеся, запроха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | запроха́юся, запроха́юсь | запроха́ємося, запроха́ємось, запроха́ємся |
| 2 особа | запроха́єшся | запроха́єтеся, запроха́єтесь |
| 3 особа | запроха́ється | запроха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | запроха́вся, запроха́всь | запроха́лися, запроха́лись |
| жін.р. | запроха́лася, запроха́лась |
| сер.р. | запроха́лося, запроха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| запроха́вшись |
