| запусті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | запусті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | запусті́є | запусті́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | запусті́в | запусті́ли |
| жін.р. | запусті́ла | |
| сер.р. | запусті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| запусті́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| запусті́вши | ||