| | |
| засно́вувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (класти початок, створювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | засно́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | засно́вуймо |
| 2 особа | засно́вуй | засно́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засно́вуватиму | засно́вуватимемо, засно́вуватимем |
| 2 особа | засно́вуватимеш | засно́вуватимете |
| 3 особа | засно́вуватиме | засно́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засно́вую | засно́вуємо, засно́вуєм |
| 2 особа | засно́вуєш | засно́вуєте |
| 3 особа | засно́вує | засно́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| засно́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | засно́вував | засно́вували |
| жін. р. | засно́вувала |
| сер. р. | засно́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| засно́вуваний |
| Безособова форма |
| засно́вувано |
| Дієприслівник |
| засно́вувавши |
