| | |
| заструга́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заструга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | застружі́мо, заструга́ймо |
| 2 особа | застружи́, заструга́й | застружі́ть, заструга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | застружу́, заструга́ю | застру́жемо, застру́жем, заструга́ємо, заструга́єм |
| 2 особа | застру́жеш, заструга́єш | застру́жете, заструга́єте |
| 3 особа | застру́же, заструга́є | застру́жуть, заструга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заструга́в | заструга́ли |
| жін.р. | заструга́ла |
| сер.р. | заструга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| застру́ганий |
| Безособова форма |
| застру́гано |
| Дієприслівник |
| заструга́вши |
