| | | | |
| затамо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | затамо́вуваний | затамо́вувана | затамо́вуване | затамо́вувані |
| родовий | затамо́вуваного | затамо́вуваної | затамо́вуваного | затамо́вуваних |
| давальний | затамо́вуваному | затамо́вуваній | затамо́вуваному | затамо́вуваним |
| знахідний | затамо́вуваний | затамо́вувану | затамо́вуване | затамо́вувані |
| орудний | затамо́вуваним | затамо́вуваною | затамо́вуваним | затамо́вуваними |
| місцевий | на/у затамо́вуваному, затамо́вуванім | на/у затамо́вуваній | на/у затамо́вуваному, затамо́вуванім | на/у затамо́вуваних |