| затамува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | затамува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | затаму́ймо | |
| 2 особа | затаму́й | затаму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | затаму́ю | затаму́ємо, затаму́єм |
| 2 особа | затаму́єш | затаму́єте |
| 3 особа | затаму́є | затаму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | затамува́в | затамува́ли |
| жін.р. | затамува́ла | |
| сер.р. | затамува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| затамо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| затамо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| затамува́вши | ||