| | |
| зато́плювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розпалювати вогонь, починати топити піч і т.ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зато́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зато́плюймо |
| 2 особа | зато́плюй | зато́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зато́плюватиму | зато́плюватимемо, зато́плюватимем |
| 2 особа | зато́плюватимеш | зато́плюватимете |
| 3 особа | зато́плюватиме | зато́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зато́плюю | зато́плюємо, зато́плюєм |
| 2 особа | зато́плюєш | зато́плюєте |
| 3 особа | зато́плює | зато́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зато́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зато́плював | зато́плювали |
| жін. р. | зато́плювала |
| сер. р. | зато́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зато́плюваний |
| Безособова форма |
| зато́плювано |
| Дієприслівник |
| зато́плювавши |
