| заупокі́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заупокі́йний | заупокі́йна | заупокі́йне | заупокі́йні |
| родовий | заупокі́йного | заупокі́йної | заупокі́йного | заупокі́йних |
| давальний | заупокі́йному | заупокі́йній | заупокі́йному | заупокі́йним |
| знахідний | заупокі́йний | заупокі́йну | заупокі́йне | заупокі́йні |
| орудний | заупокі́йним | заупокі́йною | заупокі́йним | заупокі́йними |
| місцевий | на/у заупокі́йному, заупокі́йнім | на/у заупокі́йній | на/у заупокі́йному, заупокі́йнім | на/у заупокі́йних |